23:50 МОСКВА, 3 апр - РІА Новини. . Президент Росії Володимир Путін вніс у Великий Хурал Туви кандидатуру лідера фракції "Єдиної Росії" у регіональному парламенті 41-літнього Шолбана Кара-оола на пост голови уряду республіки. До цього республікою 15 років керував колишній третій секретар Обкому Тувинської АРСР, а пізніше голова Ради Міністрів республіки Шериг-оол Ооржак. Строк його повноважень минає в середині квітня. Для експертів і політологів, що стежать за подіями в Туві, рішення президента Росії не стало несподіванкою. Із чотирьох кандидатур, запропонованих повпредом Анатолієм Квашниным керівникові держави, Шолбан Кара-оол викликав найменше споровши. До Шериг-оолу Ооржаку за 15 років його правління нагромадилася величезна кількість питань. Торік багато депутатів Законодавчої палати навіть просили президента Росії достроково припинити повноваження керівника республіки, заявляючи, що "за п'ятнадцять років беззмінного перебування Ш.Д. Ооржака в посаді вищої посадової особи Республіки Тыва відбулося практично повне руйнування в достатньому ступені розвитий промислової, транспортної, сільськогосподарської структури, будівельного комплексу республіки, різке зниження рівня життя населення". Кандидатуру голови Палати представників Великого Хуралу Республіки Монгуша Хонук-оола не підтримала "Єдина Росія". Красноярського віце-губернатора Сокола місцеві політики порахували варягом, які не зможе домовитися з місцевими кланами, протистояння між якими й вилилося в політичну кризу. Політична кар'єра Кара-оола почалася в 1998 році, коли він, тоді заступник голови місцевого "Фонду допомоги родинам загиблих, інвалідів і ветеранів війни в Афганістані", що очолював його брат Леонід, уперше був вибраний депутатом Великого Хуралу й навіть став його спікером. Політикою займається й другий брат Шолбана - Юрій. До 2001 року Шолбан Кара-оол суміщав посади керівника республіканського парламенту, члена Ради Федерації, а також першого заступника голови уряду Туви. Сполучення посад у різних галузях влади для Туви того часу було не в дивину, благо Конституція республіки дозволяла й не таке. Наприклад, основний документ цього суб'єкта Російської Федерації тоді не вважав російську мову, на відміну від тувинського, державним на території регіону, дозволяв республіці в будь-який момент вийти зі складу Росії або оголосити війну будь-якій державі миру. На виборах глави республіки в березні 2002 року Шолбан Кара-оол набрав 22% голосів і поступився перемогу Шериг-оолу Ооржаку, що получили 53%. Але й це стало успіхом Кара-оола, тому що жоден суперник Ооржака до цього більше 10% не набирав. Однак Шолбан Кара-оол не зміг улітку 2006 року переобратися на пост керівника Хуралу - його колеги підтримали представника Російської партії життя Василя Оюна, за який тоді проголосували 15 депутатів і тільки один був проти. У бесіді з кореспондентом РІА Новини представники "Справедливої Росії", характеризуючи Кара-оола, відзначали його здатність домовлятися. Це якість йому довелося продемонструвати в березні року, коли парламентська криза в республіці досяг апогею - депутати "Справедливої Росії", однієї із двох фракцій у Хуралі, оголосили голодування в знак протесту проти того, що кызыльский виборчком відмовився визнати їхню перемогу на довиборах по п'яти округах, а республіканський виборчком затвердив це рішення. Голодування оголосили й депутати "Єдиної Росії" - у знак протесту проти поводження своїх колег-"справедливороссов", мол, що підривають економіку республіки й не дають працювати Великому Хуралу. Сама криза почалася ще влітку 2006 року, коли перша після виборів "настановна" сесія парламенту Туви тривала півтора місяця. За цей час змогли обрати тільки спікера. Хурал вирішили розпустити й провести нові вибори в жовтні 2006 року. Але по їхніх підсумках единороссы так і не змогли одержати контрольного пакета в Хуралі. Місцевий виборчком не встояв перед натиском місцевої влади й просто скасував результати виборів у п'яти із шести кызыльских округів. Це однаково не допомогло "Єдиної Росії" - вона не одержала більшості голосів, але партія Сергія Миронова скористалося ситуацією й у знак протесту проти рішення виборчкому стала просто бойкотувати засідання. По спірних округах 11 березня року були проведені повторні вибори. У трьох з них перемогли ті ж кандидати від "Справедливої Росії" (у неї влилася РПЖ), результати кызыльский виборчком знову скасував, і республіканський із цим знову погодився. "Эсэры" почали голодування, що закінчилася після того, як їхній лідер Василь Оюн і Шолбан Кара-оол звернулися до голодуючих депутатів. Кандидатура лідера "единороссов" на тлі інших виглядає компромісної, і Кара-оола, зважаючи на все, готові підтримати й единороссы, і "Справедлива Росія". Глава центрального виконавчого комітету "Єдиної Росії"Андрій Воробйов охарактеризував Шолбана Кара-оола як "мудрого політика", а "Справедлива Росія" сподівається на його здатність домовлятися.