18:12 Анатолій Горєв, фінансовий аналітик, для РІА Новини. Ситуація, що зложилася з інвестуванням пенсійних нагромаджень росіян, улаштовує російські влади усе менше. Мова йде, насамперед, про більш ніж 90% загального обсягу цих засобів, які перебувають під керуванням державної керуючої компанії в особі Внешэкономбанка (ВЭБ). За підсумками минулого року прибутковість пенсійного портфеля Вэба склала менше 6% при річній інфляції на рівні 8,5-9%. В уряду є два шляхи: або залишити всі як є й, виходить, приректи пенсії росіян на повільне «усихання», або передати нагромадження часткою керуючим компаніям. І схоже, як мінімум, на першому етапі - без ведена й згоди їхніх власників. Яким шляхом підуть російські влади, стане ясно 12 квітня - саме на цю дату заплановане  засідання уряду, на якому треба буде розв'язати, як буде розвиватися далі пенсійна система в Росії. Однак експерти вже зараз говорять, що особливого вибору в держави немає. Якщо залишити гроші у Вэбе, то вони продовжать знецінюватися. І не тому, що ВЭБ погано управляє ними, а тому, що його можливості при інвестуванні пенсійних засобів жорстко обмежені нормами закону. Нагадаємо, що на відміну від часток керуючих компаній, ВЭБ, зокрема, не має права вкладати такі засоби в «блакитні фішки» - високоліквідні акції російських компаній, а також у корпоративні облігації, якою би високим ступенем надійності вони не розташовували. Донедавна навіть у госбумаги Вэбу заборонялося вкладати більше 80% від загального обсягу пенсійних засобів, що перебувають під його керуванням. Це обмеження, щоправда, було знято кілька тижнів назад, однак керуючі Вэба відразу дали зрозуміти, що на прибутковість портфеля така «лібералізація» правил радикально не вплине. Тобто гроші майбутніх пенсіонерів продовжать знецінюватися, хоча й не такими швидкими темпами, як в 2006 році. Ситуація стає ще більш драматичної, якщо врахувати, що на цьому тлі частки керуючої компанії демонструють зовсім не погані результати. Хоча й вони теж зобов'язані випливати «лімітам», установленим на інвестування пенсійних засобів.  И, проте, прибутковість по їхніх портфелях перевищує інфляцію в середньому на 5-7%, а в деяких випадках і більше 10%. Причина ясна: якусь частину засобів частки КК вкладають в «блакитні фішки», а ті вже кілька років підряд показують ріст, обчислювальний десятками відсотків. Не дивно тому, що «приватники» легко обіграють ВЭБ, і будуть продовжувати обігравати. Проте, більшість росіян - учасників накопичувальної пенсійної системи передавати свої засоби під керування часток КК не поспішають. Рік у рік ВЭБ зберігає за собою левову частину цих грошей - понад 90% від загального обсягу засобів. Аналитики вважають, що розвиток ситуації по подібному до сценарію було «запрограмованим». Росіяни повинні були або вибрати приватну КК і відправити відповідну заяву про це в Пенсійний фонд Росії, або «промовчати», і тоді їхнього засобу автоматично попадали під керування ГУК. «Якби тоді в «листах щастя» - повідомленнях, які надсилали людям із ПФР - утримувалися б два пункти «віддаю засобу під керування ГУК» і «віддаю засобу під керування приватної КК», картина зараз була б інша», - говорить один з авторів пенсійної реформи, керівник Центра соціальних досліджень і інновацій Євгеній Гонтмахер. Однак нічого подібного тоді зроблено не було, у результаті й російські влади, і самі росіяни мають те, що мають - пенсійну систему, що проіснувала всього три роки, і вже близька до краху. На думку експертів Мінфіну, змінити цю ситуацію могла б передача всіх пенсійних грошей під керування часткою КК. Але є один нюанс - як тільки ця передача не виходить добровільної, виходить, треба зробити її примусової. Власне кажучи, саме це питання уряд і буде вирішувати на своєму засіданні 12 квітня: як, з одного боку, урятувати пенсійну реформу від провалу, а засобу росіян від знецінювання, а з іншого боку - зберегти за людьми хоча б видимість вільного вибору. Представники керуючих компаній уважають найбільш імовірним «проходження» наступного варіанта законопроекту. З 55 часток КК, яким на сьогоднішній день дозволено управляти пенсійними нагромадженнями, буде відібрано порядку 10 - «кращих із кращих». Між ними будуть поділені рівними частками всі заощадження, що перебувають у цей момент (вірніше, на момент набрання законом чинності) під керуванням Внешэкономбанка. Власникам пенсійних накопичувальних рахунків будуть розіслані повідомлення із вказівкою, у яку приватну КК передані їхні засоби. При бажанні вони зможуть «переобрати» КК, якщо ж залишаться задоволені вибором - зможуть залишити всі як є. У кожному разі, за задумом авторів законопроекту, у них з'явиться шанс препомножити свої пенсійні нагромадження, а не втратити їх через інфляцію. Справедливості заради слід зазначити, що Мінфін, що є ініціатором відповідних змін, турбується не тільки про благополучну старість нинішніх учасників накопичувальної пенсійної системи, але й про власне майбутнє. Це стає ясним, якщо врахувати, що на сьогоднішній день Внешэкономбанк вкладає в госбумаги практично всі пенсійні засоби, що перебувають під його керуванням. Якщо нічого не зміниться, обсяг цих засобів буде рости в міру зростання доходів населення й відповідно в міру росту відрахувань у Пенсійний фонд Росії. Відповідно, прийде збільшувати й обсяги внутрішнього боргу. А це не зовсім не відповідає цілям уряду. Думка автора може не збігатися з позицією редакції