17:38 2 квітня Президент України Віктор Ющенко підписав  указ про розпуск парламенту й призначив на 27 травня дострокові  вибори. Парламентська більшість заявила про те, що в президента немає підстав для розпуску Верховної Ради. У Київ підтягуються прихильники парламентської коаліції й прихильники опозиції. Розвертаються мітинги. Як видно, вони будуть довгостроковими й багатолюдними. Кому вигідний нова криза на Україні, чи може він спровокувати громадянську війну в країні? На питання РІА Новини відповіли експерти. З погляду декана факультету прикладної політології ВШЭ Марка Урнова: Одна із причин парламентської кризи на Україні в тім, що останнім часом ішло активне переманювання депутатів у коаліцію, щоб створити конституційна більшість. Строго говорячи, у цьому нічого виняткового з погляду парламентського життя немає. Але, природно,  протилежна сторона була стурбована процесом, тому що конституційна більшість у Партії регіонів означало практично повну втрату влади Ющенко. Як нинішнє протистояння на Україні може відбитися на відносинах з Росією? Якщо Росія поведеться розумно, то ніяк. Хто б не прийшов до керівництва країни, Україна буде використати своє геополітичне положення, перебуваючи між Росією і Європою. І дрейфувати убік об'єднаної Європи. Якщо перемагає Янукович, то дрейф убік Європейського Союзу буде повільніше, якщо перемагає Ющенко - швидше. Але в принципі в такому дрейфі зацікавлена й більша частина українського бізнесу, і українські інтелектуали, так що, думаю, це неминуче. У взаєминах з Україною треба, на відміну від минулого разу, коли ми активно підтримували Януковича, просто втриматися від втручання, від обурених коментарів і яскраво виражених симпатій. Корисніше все-таки спостерігати, яка група візьме гору, і далі налагоджувати з лідируючими політиками нормальні відносини. Тоді все буде в порядку. У нас можуть бути з Україною дуже теплі, дружні відносини, серйозна економічна кооперація тільки в тому випадку, якщо ми не будемо дивитися на цю країну як на сферу нашого впливу, на зону, де ми маємо невід'ємне право щось диктувати й очікувати, що там будуть говорити: «Ну, той^-те-нарешті-те Москва сказала, що треба робити, а ми й не знали!» Якщо таких завищених очікувань не буде, то й з Ющенко, і з Януковичем можуть бути цілком нормальні відносини. На мій погляд, позачергові  президентські вибори цілком можливі у випадку перемоги блоку Януковича. А ця перемога, у свою чергу, можлива, якщо Конституційний суд визнає неконституційним указ Ющенко, і вулична підтримка Януковича виявиться сильніше, ніж підтримка Ющенко. Якщо білий-білу-біле-біла-синьо^-білі перемагають, звичайно, вони постараються позбутися від Ющенко якомога швидше. Їхня перемога напевно ініціює проведення дострокових президентських виборів. Що стосується можливості вуличних зіткнень, важко щось пророкувати, перебуваючи в Москві, тому що не почуваєш емоційного стану вулиць. Але, судячи з телевізійних картинок і коментарів, пристрасті в достатній мері напружені. Силові відомства, зокрема МВС, орієнтовані на Януковича. Армія, скоріше, ющенковская. Очолює її цивільна людина, і я не знаю, наскільки він здатний до твердих, активних дій. Втім, як на Україні, так і в Росії всі зацікавлені в мирному дозволі драматичної ситуації. З погляду незалежного оглядача Вадима Дубнова: На мою думку, ця криза не вигідна взагалі нікому. Це просто логіка розвитку подій привела всіх учасників у ситуацію, у якій нікому з них не світить виграшних перспектив. Януковичу зовсім не потрібні нові вибори, для нього в цьому є якась небезпека. Для Ющенко вибори тим більше не потрібні, тому що на них він виступає, схоже, зовсім невдало. На перший погляд може здатися, що вони вигідні Юліи Володимирівні Тимошенко, але тут потрібно зрозуміти, яка в неї мотивація. Якщо їй як і раніше потрібно бути лідером опозиції, то вона тактично зараз виграє. Але стратегічний виграш зовсім неочевидний, тому що вона ще більше розколює поле, що для президентської перемоги їй необхідно в якомусь ступені об'єднати. Я не думаю, що там можливо війну на відміну від нашого 1993 року, з яким прийняте порівнювати. Тут дуже багато відмінностей, про які можна просто тому писати. Але в даному контексті обидві сторони, як мені здається, досить добре розуміють, що той, хто першим піде на загострення, той програє набагато більше, ніж може програти в цій ситуації. З погляду депутата Держдуми РФ Костянтина Затуліна: Друге питання виглядає як загальнотеоретичний, війна можлива в тих країнах, де громадяни не згодні один одного відпустити на волю, розійтися мирно по квартирах. Це з однієї сторони. А з іншого боку, у них незмога й бажання домовлятися між собою про гуртожиток. От у таких випадках, як правило, виникають казуси й привід до війни, до цивільного в тому числі. Що стосується України, то за весь період своєї незалежності вона продемонструвала й демонструє дотепер, що вона здатна втримуватися від широкомасштабних зіткнень, але не здатна, нарешті, дозволити кричущі внутрішні протиріччя й проблеми, які заважають їй розвиватися. На користь України говорить характер українського населення, що, звичайно, терпляче й не схильне до крайньої форми загострення, і це дотепер утримувало Україну від війни. Що стосується Ющенко, те за весь період володарювання він, по-моєму, не продемонстрував головного - уміння розпорядитися ситуацією. Час його правління -  це черги конфліктів, і його політичні  однодумці не стільки поєднують, скільки розколюють Україну. Кому ця криза вигідна? Легше сказати, кому невигідно, те, що робить Ющенко. Я особисто думаю, що це, по-перше, не вигідно йому самому. Тому що при будь-якому результаті ситуації він стає жертвою подій. В одному випадку він виявляється першим президентом України, що може бути зміщений у результаті імпічменту, - якщо події будуть розвиватися по конфронтаційної складової й указ його буде визнаний антиконституційним. А в другому випадку, якщо лінія розпуску, що він запропонував, буде сприйнята, то в результаті нових виборів не виграє саме Ющенко. Він стане молодшим партнером Юліи Тимошенко. Це доля, який не позаздриш, але він сам винуватий, що довіли ситуацію до такого стану. Кому невигідна нинішня ситуація? Виходячи з рейтингів, які є на момент дійсної кризи, поріг в 3 відсотки не проходила, приміром, соцпартія України, таким чином, Указ може позбавити роботи Мороза й депутатів від соцпартії в парламенті. Кому ця ситуація залежно від обставин, може бути вигідна? Вона може бути вигідна Партії регіонів, тому що вона одержує шанс перебороти сформоване двовладдя, а це двовладдя реальний факт України. Може бути, вигідна ця ситуація Тимошенко, причому не стільки в поточному, скільки в перспективному варіанті, оскільки вона успадковує все те, що підготував для себе Ющенко. Тимошенко сьогодні поступово видавлює президента з того середовища, що його оточувала. От кому це може бути вигідно. Недарма Тимошенко й Луценко так активничают в обстановці загострення й можуть урвати свої відсотки. Інша справа, що вони не можуть на основі цих відсотків сформувати більшість, ця більшість, будемо відверті, вони можуть сформувати тільки  в умовах грубих фальсифікацій і тиску на волевиявлення. І хочу помітити, що все происходящее густо замішано на неправді й лицемірстві. Коли президент так печеться про чистоту своїх одягів, він був би й не дуже далеким, але чесним політиком, якби запропонував перевибори не тільки Верховної Ради, але й свої власні. Цього він не зробив. Він дотепер, незважаючи на все очевидності, незважаючи на свій падаючий рейтинг, осуд, якому його піддає більшість населення, не залишили спроби нав'язати волю меншостей більшості.